Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року м. Київ К/800/51843/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року

у справі № 806/1475/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3; позивач) звернувся до суду з позовом до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Андрушівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000272200 від 21 січня 2014 року та № 0000302200 від 21 січня 2014 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000272200 від 21 січня 2014 року в частині застосування до ФОП ОСОБА_3 суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 060,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000302200 від 21 січня 2014 року в частині застосування до ФОП ОСОБА_3 суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 955,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Андрушівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено фактичну перевірку кафе, що належить ФОП ОСОБА_3, з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт № 0002/06/30/22/НОМЕР_3 від 13 січня 2014 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272200 від 21 січня 2014 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 400,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000302200 від 21 січня 2014 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 580,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення підприємцем пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) з огляду на незабезпечення протягом десяти робочих днів щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків. Зокрема, з'ясовано, що Z-звіти за 08 листопада 2013 року, 15 листопада 2013 року, 30 листопада 2013 року, 31 листопада 2013 року, 09 грудня 2013 року, 14 грудня 2013 року, 17 грудня 2013 року, 20 грудня 2013 року, 03 січня 2014 року, 09 січня 2014 року роздруковано наступного дня.

Крім того, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, (далі - Положення) у зв'язку з несвоєчасним обліком готівкових коштів у загальному розмірі 1 116,00 грн. в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків за 14 грудня 2013 року, 17 грудня 2013 року, 20 грудня 2013 року, 01 січня 2014 року, 02 січня 2014 року, 03 січня 2014 року, 04 січня 2014 року, 05 січня 2014 року, 06 січня 2014 року, 07 січня 2014 року, 08 січня 2014 року, які роздруковано пізніше 24 години відповідного дня

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відлік тривалості зміни реєстратора розрахункових операцій починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, а не спочатку робочого дня.

Проте, із зазначеними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Абзацом 3 частини 1 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які мають забезпечувати друкування фіскальних звітних чеків за кожний робочий день.

За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, (далі - Вимоги) зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Тлумачення зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 00 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі реєстратора розрахункових операцій Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та пункту 2.6 глави 2 Положення свідчить про те, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на реєстраторі розрахункових операцій фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та пункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР та абзацу 3 частини 1 статті 1 Указу № 436/95.

В той же час, слід зазначити, що не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а тому орган державної податкової служби може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року змінити в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000302200 від 21 січня 2014 року в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 955,00 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.